Кривой Рог, предприниматель, лига







Наши контакты

Наша электронная почта и телефоны:

vladimirfomitskiy@gmail.com

Украина, Кривой Рог, ул. Лермонтова, 60

тел. 067-367-24-27


Кривой Рог, популярные новости недели
Облако тегов


Календарь, Кривой Рог
«    Июнь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 





АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Автор: ochag от 15-01-2011, 17:03
   

                                                              До Вищого адміністративного суду України
                                                              -----------------------------------------------------------------
                                                              вул. Московська, 8,  м. Києва , 01029                                    
                       
                                       Позивача:     Громадська організація
                                                              «Ліга підприємців Кривого Рогу»
                                                        вул..Косіора, 70,    м. Кривий Ріг
                                                               Дніпропетровська обл.., 50057    
                
                                       Відповідач :  Верховна  Рада України
                                                               вул. Грушевського ,5, м. Київ, 01008
                                                               тел.8-044-278-37-23






                                           АДМІНІСТРАТИВНИЙ  ПОЗОВ




   Нам стало відомо, що 07 липня 2010 року Кабінетом Міністрів України було подано до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а відповідачем прийнято і зареєстровано під вхідним № 6673 та прийнято його за основу та схвалено у цілому 08 липня 2010 року.
   Даний нормативний акт вважаємо незаконним, а дії Верховної Ради України при прийнятті Закону № 2461  протиправними, оскільки дія спірного акту порушує наші права, свободи і законні інтереси, як суб’єкта підприємницької діяльності так і як громадян, то такий акт підлягає визнанню незаконним, а дії відповідача протиправними.
   Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 171-1 КАС України, даний позов підсудний Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції.
   Частиною 5 ст. 171-1 КАС України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:  визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України вчинити певні дії.
   У відповідності до частини 3 статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить:  прийняття законів.
   Враховуючи викладені вище обставини справи, з метою захисту порушених відповідачем наших прав, свобод і законних інтересів, стала необхідність в поданні даного позову і способу їх захисту.  
   07 липня 2010 року Кабінетом Міністрів України було подано до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а відповідачем прийнято і зареєстровано під вхідним № 6673.
   Згідно ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що Верховна рада України, відповідач по справі – є регуляторним органом і здійснює регуляторну діяльність спрямовану на підготовку,  прийняття,  відстеження  результативності та перегляд регуляторних  актів.
   Однак відповідач не здійснив  відстеження результативності спірного  регуляторного  акта, не переглянув цей спірний регуляторний  акт з принципами державної регуляторної політики, не зробив оцінку  стану  впровадження  цього регуляторного  акта, не провів аналіз регуляторного  впливу, який справлятиме цей регуляторний акт  на  забезпечення  прав  та  інтересів суб'єктів   господарювання,   громадян. Не зробив звіт про відстеження результативності  регуляторного  акта,   який   містить   дані   про   результати   відстеження результативності регуляторного акта та про  методи,  за  допомогою яких було здійснено таке відстеження в нашому регіоні ( Дніпропетровській області ).  
    За таких фактичних обставин справи, відповідач приймаючи спірний Законопроект до свого розгляду і прийняття його в цілому, діяв незаконно, в порушення вказаних норм Закону, в порушення наших прав, свобод і законних інтересів, оскільки спірний регуляторний акт звужує наші права на достатнє життя та в незаконний спосіб примушує нас до вступу в організацію, що є грубим порушенням наших прав.  
    Чим також порушив норму ст. 6 Закону № 1160 від 11.09.2003 р. «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», право громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань у здійсненні ними державної регуляторної політики.
    08 липня 2010 року в результаті вказаних порушень закону відповідач прийняв зазначений законопроект в цілому під № 2461.
        Згідно частини 2 якого, підпункт 4 пункту 8 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49–51, ст. 376; 2004 р., № 49, ст. 528; 2005 р., № 6, ст. 137, 2007 р., № 27, ст. 361; 2008 р., № 5–8, ст. 78, № 27-28, ст.253)  викласти в такій редакції:
- 4) фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
На підставі таких змін до закону, Пенсійний фонд України став з 1 липня 2010 року вимагати від фізичних осіб - підприємців сплати до Пенсійного фонду 294 – 301 гривень щомісяця, що є незаконним і грубо порушує права позивачів, оскільки це подвійна сплата до Пенсійного фонду, оскільки згідно Закону, суб’єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, не є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.      
Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
При цьому частиною 2 статті 120 Конституції України встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнятий з метою врегулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначений закон містить положення, які встановлюють виключне визначення ним (законом): принципів та структури системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному  страхуванню; платників  страхових  внесків,  їх  права та  обов'язки;  порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Так, згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Пунктом 1 статті 14 вищезазначеного закону встановлено, що страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту б частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, підпунктом 4 пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Фіксований розмір внесків до Пенсійного фонду України, які повинні сплачуватись фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, встановлено Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який був виданий відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до абзацу 2 частини 7 пункту 2 зазначеного указу з суми єдиного податку, який сплачується фізичною особою - суб'єктом малого підприємництва, відділення Державного казначейства України перераховують до Пенсійного фонду України 42 проценти від суми єдиного податку.
Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи нараховуються для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності здійснюється на суми доходу  (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до абзацу 3 пункту 6 вищезазначеного Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» фізична особа - суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.
При цьому обов'язок для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок, зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідно до частини 1 пункту 5 Указу виникає лише у випадку перевищення ним встановленого абзацом 1 пункту 1 цього Указу річного обсягу виручки у розмірі 500 тисяч гривень.
Державна підтримка малого підприємництва, відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», здійснюється, зокрема, шляхом запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
При   цьому   статтею    11    вказаного   Закону   закріплено,   що   для   суб'єктів   малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає: заміну сплати  встановлених законодавством  податків  і зборів  (обов'язкових платежів)  сплатою єдиного податку.
Відповідно до пункту 9.12.3 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам - здійснюються відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. При цьому ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком  особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Виключною    компетенцією встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів),   а   також   пільг  їх   платникам,   відповідно   до   Закону   України   «Про   систему-оподаткування», - наділені     Верховна Рала України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, а також сільські, селищні та міські ради.
При цьому, відповідно до частики 1 статті 17 Закону України «Про систему оподаткування», сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 10 Господарського кодексу України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.
Крім того, Конституційним правом особи, визначеним ст. 36 Конституції України є   – «Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян ».
    Це наше конституційне право порушується Пенсійним фондом України за наступних обставин :
Пенсійний Фонд України змушує нас  до членства у некомерційній самоврядній організації – Пенсійний фонд (ст. 58 ЗУ « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»), де кожна застрахована особа є членом цієї організації          ( ст. 14 « Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»):
      « Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади.»
«Усі застраховані громадяни є  членами  відповідних  страхових фондів залежно від виду соціального страхування.» « Страхові фонди є некомерційними самоврядними  організаціями.»
     До теперішнього часу ця організація не зареєстрована в установленому законом порядку. Пенсійний Фонд України ( державний орган)  змушує нас виконувати вимоги цього незареєстрованого об’єднання громадян,  чим порушує конституційну заборону щодо примушення громадян до вступу в будь-яке об’єднання громадян і моє конституційне право на свободу участі у цьому об’єднанні.
    Участь в діяльності цього об’єднання здійснюється шляхом примушення до виконання обов’язків члена  цієї організації – вимогою сплатити членські ( страхові внески).
    Наша відмова від участі в системі загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування чітко викладена в наших заявах, відповідно до вимог ст. 13 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування»:
«Стаття 13. Припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування:   
Участь застрахованих осіб у системі  загальнообов'язкового державного пенсійного  страхування припиняється:   
у разі , якщо  особа,   яка   підлягає   загальнообов'язковому державному пенсійному    страхуванню , відповідно  до  цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи;»
    Статус застрахованої особи визначається за двома ознаками – визначення особи  як такої, що підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню ( може бути застрахована) та сплаті членських ( страхових внесків).
    Так як ми відмовились від участі в системі, то не маємо обов’язку виконувати вимоги цієї організації,  відповідно до ст. 13 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »,  дія цього закону поширюється лише на учасників цієї системи.
Так як ми є одночасно і страхувальниками і застрахованими особами, то тільки ми вирішуюмо питання участі в цій системі.
    Статус приватного підприємця не є підставою для сплати членських ( страхових внесків), так як такі внески сплачуються за конкретну особу – члена цієї організації.
Також Пенсійним Фондом України ( державний орган)  порушено наше конституційне право  знати свої права та обов’язки, визначене ст. 57   Конституції України.
    Порушено це право діями ПФУ за наступних обставин:
Наші відносини з ПФУ були оформлені у письмовому вигляді, нам було роз’яснено порядок сплати податку – збір на загальнообов’язкове страхування.
Після зміни системи страхування в 2004 році, після набрання чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»  нам не було роз’яснено характер правовідносин з цією новою організацією, не надано інформацію про статус організації, не оформлені належним чином документи стосовно членства в цій
Правове обґрунтування зазначених обставин :
            З 1 січня 2004 року набрав чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за яким було змінено правову природу пенсійного забезпечення.
До набрання чинності цим законом державне пенсійне забезпечення здійснювалося державою в особі державного органу – Пенсійного фонду України.
Збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування мав статус податку і входив до системи оподаткування.
    З набранням чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  пенсійне забезпечення здійснюється через систему пенсійного страхування та неприбуткову самоврядну організацію – Пенсійний фонд.
     Цей  Закон  розроблений  відповідно  до Конституції  України та Основ законодавства  України   про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Основи  законодавства  України   про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  визначають правову природу системи страхування .
«Загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування   -   це система  прав,  обов'язків  і  гарантій,  яка  передбачає  надання соціального захисту,  що включає матеріальне забезпечення громадян у   разі   хвороби,   повної,   часткової  або  тимчасової  втрати працездатності,  втрати годувальника,  безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом,  за рахунок грошових фондів,  що формуються шляхом сплати страхових  внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець),  громадянами,  а також бюджетних та  інших  джерел, передбачених законом.»
Тобто, при відмові особи від права - вона звільняється від виконання обов’язків для забезпечення цього права.
    Відповідно до ст. 6 цього акту держава не є учасником системи страхування.
     Страхування здійснюється шляхом участі особи в діяльності неприбуткової самоврядної організації – Пенсійний фонд, де кожна застрахована особа є членом цієї організації ( ст.14 «Основ законодавства  України  « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Пенсійний фонд  є юридичною особою.
    Відповідно до ст.80, 81 Цивільного кодексу України кожна юридична особа є організацією, створеною шляхом об’єднання громадян. Тобто юридична особа – некомерційна самоврядна організація є об’єднанням громадян.
    ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачив порядок створення та реєстрації цієї організації. На теперішній час така організація не зареєстрована в установленому законом порядку. Згідно Прикінцевих положень ПФУ повинен виконувати функції  виконавчої дирекції цієї організації та її територіальних органів. Так як ця організація не зареєстрована в установленому законом порядку- не може здійснюватись будь–яка діяльність. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не визначає порядок вступу в цю організацію. Інші  нормативно – правові акти з цих питань не видано.
    Сам ПФУ теж не вчинив ніяких дій щодо оформлення членства в цій організації, чим і порушив наші права знати про свої права та обов’язки.
            На підста викладеного, ст..ст. 11, 16 ЦК України, ст.ст. 104 -107, п. 4 ст.18, ст.. 117-1 КАС України, -
ПРОСИМО:

    1. Визнати акт Верховної Ради України незаконним нечинним з дня його прийняття в частині 2 Закону України № 2461 від 08.07.2010 р. Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про внесення змін до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», 2003 р., № 1058.
    2. Визнати дії Верховної Ради України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України прийняти Закон України «Про втрату чинності частини 2 Закону України про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  про внесення змін до підпункту 4 пункту 8 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », 2003 р. № 1058 з дня його прийняття.
    3. Захистити наше право, визначене   ст. 36, 57 Конституції України , зобов’язати  відповідача непримушувати нас, позивачів  брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації  Пенсійний фонд та сплачувати добровільні страхові внески до нього.

    Додатки:

    Копія адміністративного позову.
    Дві копії  повідомлення про державну реєстрацію.
    Квітанція про сплату судового збору.
    



14 січня  2011р.         Голова ГО                                          Туровська І.Л.                                        





Комментарии:

Оставить комментарий

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.