Кривой Рог, предприниматель, лига







Наши контакты

Наша электронная почта и телефоны:

vladimirfomitskiy@gmail.com

Украина, Кривой Рог, ул. Лермонтова, 60

тел. 067-367-24-27


Кривой Рог, популярные новости недели
Облако тегов


Календарь, Кривой Рог
«    Июнь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930 





Нова редакція Конституції позбавляє народ конституційного права

Автор: ochag от 28-06-2015, 07:45

 

Нова редакція Конституції позбавляє народ конституційного права

 

 

 

   Перший крок до державного перевороту, або Коментарі щодо пропонованих Урядом Порошенко змін до Конституції України

    Конституція України, з часу її прийняття в 1996 році, була визнана світовою спільнотою однією з кращих. І протягом усіх років незалежності найбільшою проблемою були не недоліки Основного Закону країни, а його свідоме тотальне невиконання чинною владою.

    Але адміністрація президента намагається кулуарно, уникаючи публічних обговорень, терміново проштовхнути зміни в Конституцію України.

    Термінове бажання команди президента Порошенка змінити Конституцію аргументується необхідністю здійснити децентралізацію влади. Але при цьому замовчується той факт, що для децентралізації влади і передачі повноважень на місця необхідно лише виконати чинну Конституцію України, зокрема ст. 140-143, Цивільний кодекс України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Європейську Хартію місцевого самоврядування.

    Нас переконують, що завдяки змінам у Конституції прав отримає не президент чи парламент, а носій влади – народ і органи місцевого самоврядування.

 

 

Але це свідомий обман! Насправді, все якраз навпаки.

 

    Чинна редакція Основного закону дає величезні можливості здійснення народовладдя шляхом створення територіальних громад – об "єднання жителів сіл, селищ, міст, як юридичних осіб публічного права.

      У пропонованій редакції права територіальних громад, та й саме поняття територіальних громад, вилучається.

    Нова редакція Конституції позбавляє народ конституційного права на пряме народовладдя, що передбачається положеннями ч. 3. ст. 5 і статей 140-143 Основного Закону держави.

 

 

Давайте подивимося на пропоновані зміни до статті 140 – 143.

 

    Бачимо, що поняття територіальної громади зникає. Якщо за чинною Конституцією територіальна громада - це юридична особа публічного права, яка має свій статут, може виступати власником та суб'єктом господарських відносин, то «жителі громад» в запропонованій редакції ніяк не зможуть претендувати ні на роль власника, ні на роль суб'єкта господарських відносин.

     У пропонованій редакції місцеве самоврядування вже здійснюється не територіальною громадою, а головою громади як адміністративно-територіальної одиниці, районною радою та її виконавчим органом. Тобто у народу забирають право на самоврядування.

     Тепер місцеві ради і виконкоми будуть представляти інтереси не територіальної громади, а громад як адміністративно-територіальних одиниць. Це означає, що тепер вони не зобов'язані представляти інтереси народу, а в народу забирають механізм контролю рад та виконкомів.

    І знову ми бачимо, що територіальну громаду замінюють жителями громади. Звичайно, територіальна громада може озвучити свої інтереси. А так, якщо немає територіальної громади, то немає і інтересів територіальної громади. Залишаються лише жителі громади, кожен зі своїми інтересами, і сільські і міські голови будуть на свій розсуд вибирати, чиї саме інтереси вони представлятимуть – кума або сусіда.

    Згідно з проектом змін до Конституції України власником стають не територіальні громади, а районні та обласні ради. Тобто якщо раніше вони тільки керували майном територіальної громади як представницькі органи територіальної громади, то тепер вони стають власником майна. Кращого способу легалізувати «дерибан» на місцевому рівні неможливо й придумати!

     Куди поділися всі права територіальної громади? Дійсно, немає територіальної громади – немає прав. Ще одна цеглинка в схему легалізації дерибану національного багатства.

      Зверніть увагу, згідно ст..143 Конституції України, наскільки докладно чинна Конституція захищає права територіальної громади. Звичайно, при такій Конституції красти важко. І в разі політичної волі у будь-який момент, використовуючи конституційні права територіальних громад, можна скасувати будь-яке рішення, прийняте раніше без згоди територіальної громади.

     Ось чого бояться замовники і виконавці цих змін в Основний Закон держави. Тому всі права територіальної громади з Конституції треба вилучити. Нехай всі питання вирішують органи місцевого самоврядування та їх посадові особи. Геть народовладдя!

      Подивіться, як добре ми тепер будемо захищати російську мову та інші мови національних меншин! Заради цього пожертвували положенням про затвердження та формування районних і обласних бюджетів, їх розподілу між територіальними громадами. Дійсно, навіщо народу думати про гроші. Нехай затягнуть паски і думають про мову.

Підміняючи первинні суб’єкти місцевого самоврядування – територіальні громади, передбачені ч. 1.ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», адміністративно - територіальними одиницями, які підконтрольні виключно владі зверху, автори конституційних змін зробили неможливим безпосередню участь громади в управлінні державою, грубо порушуючи норми Європейської Хартії місцевого самоврядування.

     Тому так звана децентралізація фактично спрямована на узурпацію влади чиновниками і посилення владної вертикалі і на знищення основ місцевого самоврядування, свідчить про наміри зупинити демократичний розвиток країни.

       Головна небезпека запропонованих змін полягає у фактичній ліквідації первинного елемента місцевого самоврядування – територіальної громади як історично сформованій спільності людей, що проживають в місті / селі / селищі, мають спільні інтереси, визначений законом правовий статус і є суб'єктом права власності.

       Натомість, в результаті підміни понять, громада визначається як адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів, а також прилеглі до них території. Таким чином, переривається історичний зв'язок між поколіннями, а поняття «суспільство» виступає штучним аморфним утворенням, яке виникло в результаті адміністративно- територіального поділу.

       На думку авторів, конституційна реформа необхідна тому, що модель місцевого самоврядування перехідного періоду в значній мірі вичерпала свої функціональні можливості. Але це при тому, що дана модель свідомо так і не була реалізована на практиці. Більш того, автори чомусь вирішили, що зазначена в Конституції модель громадянин – суспільство – держава було всього лише моделлю перехідного періоду, а не тисячолітньою традицією українського народу.

      У пропонованих змінах до 140-ї статті зникає право територіальної громади здійснювати свою владу безпосередньо, що порушує норми ч. 3. ст. 5 Конституції України.

      Ці зміни не мають жодного відношення до "єдиного носія і джерела влади" в Україні (за ст. 5 чинної редакції Основного Закону). Те, що стосується безпосередньо народу, передбачено другою частиною, яку можна назвати ... кінцем народовладдя, або початком революції. Вже 140-ва стаття покликана поставити хрест на одному з стовпів народовладдя – праві жителів окремої або кількох населених пунктів самостійно формувати територіальні громади. Тепер передбачається, що органи центральної влади самі поставлять (призначать зверху) формат громади. Скажімо, замість п'яти де-факто територіальних громад – одного великого села, трьох менших і хутори, тепер буде одна громада. Гірше у пропонованих змінах до 140-ї статті – з неї зникає право територіальної громади здійснювати свою владу безпосередньо!

      Стаття 142 Конституції говорить: "Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. "

     Зате в запропонованих змінах до Конституції, замість "власності територіальних громад" з'являється поняття "комунальної власності громад", а сам термін "громади" означає тільки назва адміністративно-територіальної одиниці.

          Пропоновані зміни до ст. 143-й позбавляють український народ права на свою законну власність – національне багатство, оскільки вже не територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють комунальним майном, землею, ресурсами, а тільки органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, чиї повноваження планується обмежити відповідними повноваженнями представників Президента України. Тобто, долю спільного майна визначатимуть виключно депутати і представники центральної влади, на практиці, як ми знаємо, це перетворюється в звичайний грабіж Українського народу. Тому можна уявити собі масштаби розкрадань, якщо усунути з правового поля справжнього власника національного багатства – народ.

        Пропоновані зміни до ст. 143-й ще більше відокремлюють майно, у тому числі землю і надра, від народу України. Тому що вже не територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють комунальним майном, а тільки органи місцевого самоврядування та їх посадові особи (!) вирішують питання місцевого самоврядування, віднесені законом до їх компетенції!

     На практиці це означає, що навіть нинішній, підконтрольний владі сільський голова, або рада, розпоряджатися майном громади рівно настільки, наскільки їм це буде дозволено органами центральної влади.

      Зміна статті 143-ї Конституції України на манер російської, з вилученням права громади на безпосереднє управління своїм майном, взагалі виглядає цинічним кроком в умовах військової агресії сусідньої держави.

      Навіть з поверхневого аналізу стає зрозумілим – ні про яку реальну децентралізацію мова не йде. Це лише імітація системи, яка насправді хоче повністю вихолостити принципи народовладдя, закладені в чинній редакції Основного Закону.

Якщо ми обрали європейський шлях розвитку, тоді чому наближаємо нашу Конституцію до російської? Адже тільки в Росії народ позбавлений права на пряме народовладдя, в той час, як всі європейські конституції і Європейська Хартія місцевого самоврядування ревно відстоюють це право.

      Ми закликаємо не змінювати Конституцію, а навпаки – виконати діючу: усунути перешкоди для нормальної роботи територіальних громад власників і ввести відповідні законодавчі механізми на виконання чинних статей Основного Закону, які б забезпечили реалізацію народом свого права на безпосереднє народовладдя і володіння майном відповідно до чинної Конституції України та Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Конституція 1996 року виявилося міцним знаряддям захисту української державності. Вона була прийнята легітимним, демократичним шляхом – парламентським голосуванням. Тому і муляла Москві, яка в 1999 році зрозуміла, що в Україні йде не так, як їй би хотілося.

        Зараз же питання Конституції з'являється на порядку денному на вимогу Кремля. Путін і Чуркін виходять на міжнародну арену і вимагають від України нової Конституції з федералізацією та другою державною мовою.

Чому Москва наполягає на зміні Основного Закону?

      Виявляється, в нашій Конституції є щось таке, що дозволяє утримувати Україну в рамках державності. Насправді конституційний процес не містить якихось загроз, якщо, звичайно, він не буде робитися під дудку Кремля.

      Сьогодні частина України (Крим) є окупованою, з російською юрисдикцією, а інша частина – Донецька і Луганська області є lawless area (тобто територією беззаконня), де немає ні українського, ні російського закону, не діють міліція і прокуратура. Чи є у такої страшної, складній ситуації конституційний процес актуальним? Під час війни найбільш актуальним є питання державності і хоча б умовної територіальної цілісності. У чинній Конституції все це закладено: унітаризм, державна мова, непорушність кордонів, те, що не дозволяло забирати Крим, розташовувати Чорноморський флот РФ. Але ці інституційні основи не спрацювали.

     Втім, якщо проаналізувати, як відбувалася зміна конституційного ладу (кожен раз незаконно), то можна сказати, що зараз є легітимною тільки Конституція 1996 року. І сама Конституція, яка дає президенту сильні повноваження. Зараз конституційний процес недоречний. Всі зусилля держави і суспільства мають бути спрямовані на забезпечення того інструментарію, який надасть президенту як главі держави і головнокомандувачу можливість оперативно реагувати на ситуацію.

      По ліквідації недоліків Конституції треба скористатися методологією Європейського суду з прав людини. Пам'ятаєйте, щоб вперше звернутися до цього суду, потрібно вичерпати всі можливі внутрішні засоби? Давайте вичерпаємо всі можливі засоби вирішення питань на рівні простого закону без внесення змін до Конституції. Адже можна простими законами реформувати судову систему, і місцеве самоврядування, і питання боротьби з корупцією. Якщо будуть вичерпані ці можливості, подальші дії стануть неможливими через протиріччя з діючою Конституцією, тоді і почнемо конституційний процес. Звичайно, якщо для цього будуть сприятливі політичні умови, бо за наявності втручання путінської Росії це - неможливо.

    Є неприпустимими зміни в Конституції за російським зразком у напрямку знищення територіальної громади-власником і безпосереднього народовладдя.

     Не може реформа місцевого самоврядування полягати у вилученні конституційного права самоврядування в того, кому воно належить, а саме в громади з передачею знеособленим як власникам жителям громад, передачі повноважень представницьким органам – юридичним особам, засновником яких виступає товариство.

Не може бути укрупнень без волі громади – виключно на основі рішень сільських та селищних голів та депутатів.

Що собою буде представляти село без громади - юридичноï особи і представницького органу? Воно просто щезне через певний період часу.

      Якщо на території ЄС всі громади – юридичні особи публічного права, якщо цього вимагає Європейська хартія місцевого самоврядування, то чому в України повинно бути по іншому? Чому Президент України, якого президентом зробив Майдан, воля народу, знищує пряме народовладдя ?! Ці речі неприпустимі.

Майдан подарував Україні безцінний практичний досвід народовладдя, породив справжнє громадянське суспільство, яке тепер не бажає миритися зі свавіллям чиновників, відкрив можливість взяти владу в свої руки і активно брати участь у керівництві країною.

 

 

Саме це і є зміною системи влади і справжньою євроінтеграцією, за яку стояв Майдан.

Децентралізація, яку нам пропонують, має відвертий антинароднийхарактер.

Народ, який своєю кров'ю привів нинішніх чиновників, хочуть усунути від влади.

Використовуючи підміну понять, нас знову дурять.

 

 

Немає жодних підстав для перегляду норм розділу XI «Місцеве самоврядування» Конституції України.

 

 

Цей законопроект не вирішує проблему, яка хвилює суспільство, а сприяє тільки посилення влади президента

Цей законопроект не вирішує питання підвищення відповідальності політиків за результати їхньої політичної діяльності.

Цей законопроект не знімає недоторканності ні з народних депутатів, ні з президента, ні з суддів, ні з членів уряду.

Цей законопроект не спрощує процедуру імпічменту президента.

Але найбільша небезпека законопроекту в тому, що він пропонує знищити основу державного ладу держави - систему місцевого самоврядування і вводить систему президентських наглядачів.

І якщо це робиться на користь злочинних органів місцевого самоврядування, органів державної влади або олігархів, то це - державна зрада.

 

 


Комментарии:

Оставить комментарий

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.